сунути

сунути
I сун`ути
-ну́, -не́ш, док.
1) перех. Швидким рухом вкласти, засунути що-небудь кудись. || Квапливо, недбало покласти що-небудь кудись. || Дати щось кому-небудь квапливо, недбало чи потай. || також без додатка, розм. Дати хабара.
••

Суну́ти ру́ку кому — недбало подати руку для привітання, прощання.

Суну́ти [свого́] но́са — втрутитися не в свою справу.

2) перех. Посунувши, перемістити, поставити що-небудь на інше місце; пересунути.
••

[Й] ноги́ не суне́ хто — не з'явиться хто-небудь десь.

3) неперех., рідко. Піти навально, великою масою, безперервним потоком.
4) перех. і неперех., розм. Різким рухом направити щось куди-небудь. || Штовхнути, вдарити кого-небудь чимсь.

II с`унути
-ну, -неш, недок.
1) перех. і без додатка. Рухаючи, пересуваючи щось, поміщати куди-небудь; засовувати. || Давати щось кому-небудь поспішно, недбало чи потай; совати.
••

Су́нути [свою́] го́лову в ярмо́ — зв'язувати себе чим-небудь обтяжливим.

2) перех. Соваючи, переміщувати, ставити що-небудь на інше місце; пересувати. || Тіснячи або тягнучи, примушувати кого-небудь зрушити з місця, посунутися, йти. || Із зусиллями або поволі переміщувати, тягти що-небудь.
3) неперех. Іти, рухатися, пересуватися і т. ін. в якому-небудь напрямку. || на кого. Наближатися до кого-небудь; насуватися. || Іти повагом або через силу; їхати повільно. || розм. Намагатися проникнути кудись настирливо, без дозволу. || Рухатися, йти навально, великою масою, безперервним потоком. || Рухатися, переміщатися під дією вітру і т. ін. (про хмари, туман тощо). || безос. || перен. Наставати, надходити. || з кого, рідко. Дуже сильно, виразно виявлятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "сунути" в других словарях:

  • сунути — дієслово недоконаного виду засовувати; пересувати; рухатися сунути дієслово доконаного виду засунути; пересунути …   Орфографічний словник української мови

  • давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… …   Словник синонімів української мови

  • наближатися — наблизитися 1) (до кого чого й без додатка про неживі предмети, явища природи тощо переміщатися на ближчу відстань до кого / чого н.), підходити, підійти, підступати, підступити, зближатися, зближуватися, зблизитися, присуватися, присовуватися,… …   Словник синонімів української мови

  • совать — сую, сврш. сунуть, укр. совати, соваю, др. русск. совати, сунути метать (копье) , ст. слав. совати ῥιπίζειν πυρί (Супр.), болг. совам засовываю , сербохорв. сунути, су̑не̑м плеснуть; насыпать; толкнуть к. л.; напасть на к. л. , словен. sovati,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • сунуть — суну, укр. сунути, блр. сунуць, др. русск. сунути, суну бросить , цслав. сунѫти, исунѫти ἐκχέειν, сербохорв. сунути, су̑не̑м лить, сыпать , словен. suniti, sȗnem толкнуть , чеш. sunouti двинуть , слвц. sunut᾽, польск. sunąc двинуть , в. луж.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • рассутися — (1) 1. Рассеяться, разойтись в разные стороны: Съ заранія въ пятъкъ потопташа (русские) поганыя плъкы Половецкыя и рассушясь стрѣлами по полю, помчаша красныя дѣвкы Половецкыя. 10. Яко вода излихъся и разидуся вся кости моя. Егда бо вода… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • висувати — а/ю, а/єш і висо/вувати, ую, уєш, недок., ви/сунути, ну, неш, док., перех. 1) Сунучи, соваючи, переміщати що небудь наперед, на видне місце. || Витягати, виставляти що небудь ізсередини назовні. || Робити рух уперед якою небудь частиною тіла,… …   Український тлумачний словник

  • підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… …   Український тлумачний словник

  • підправляти — я/ю, я/єш, недок., підпра/вити, влю, виш; мн. підпра/влять; док., перех. 1) Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому небудь, робити придатним для користування, лагодити. 2) Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що… …   Український тлумачний словник

  • посувати — а/ю, а/єш і рідко посо/вувати, ую, уєш, недок., посу/нути, ну, неш, док. 1) перех.Переміщати, не відриваючи від поверхні. || Надавати руху чому небудь, рухаючи, переміщати когось, щось. || Рухаючи, поміщати кудись, у щось; засувати. || перен.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»